З цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів із оточення під Іловайськом. 29 серпня 2014 року агресор накрив вогнем наших захисників у полях із соняшником під час «зеленого» коридору. Там полягли 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні.
Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Він – не просто нагадування про історичну мужність наших воїнів, але також символізує життя.
Іловайськ – це не лише трагедія, а й сторінка української незламності, це чин і подвиг українських військових.
Пам’ятаймо, що попри втрати та обман ворога наші воїни не здалися, а продовжили прорив із пастки та боротьбу.
Цей день також допомагає нам пам’ятати про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є смертельно небезпечною справою, і що довіряти їм не можна.
У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також десятки тисяч полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні захисників і захисниць України. Вони стоять в одному ряду з усіма поколіннями борців за волю і державну самостійність – від воїнів Русі-України, лицарів Костянтина Острозького, козаків Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи до бійців Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії. Це воїнство мужньо здобувало героїчні перемоги і ризикувало життям за українську свободу.
Вшановуючи загиблих українських героїв, 29 серпня начальник районної військової адміністрації Юрій Лобач, голова районної ради Віктор Хиць, Володимирський міський голова Ігор Пальонка, архієпископ Володимирський і Нововолинський Матфей, після проведеної панахиди, спільно з небайдужими жителями району поклали квіти до Стели пам'яті загиблим Героям.
Старший офіцер адміністративного відділення Володимир-Волинського РТЦК та СП Тарас Борис вручив нагороди і відзнаки, якими посмертно були нагороджені загиблі Герої, членам їх родин. Ордени «За мужність» ІІІ ступеня вручили рідним Івана Терещенка і Валентина Хлопцева, медаль «Хрест доблесті» - дружині загиблого Ігоря Боярина, а Лист пошани та скорботи від командира 23 окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» за загиблим Миколою Морозом отримала його дружина.
Це, ясна річ, може видатись недостатнім за надзвичайно велику ціну, яка платиться нашими Захисниками за мирне життя на віддалі від лінії фронту. І, безперечно, це не єдиний день у році, коли згадуються полеглі та віддається їм шана. Але це особливий день, нагода для всього суспільства зосередитися на вдячності та пошануванні, зробити все можливе, аби пам’ять про героїв була збережена та зміцнена на багато поколінь вперед.
Поки триває війна, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно або розповісти всі героїчні чи трагічні історії.
Проте впевнені, що наше суспільство докладе максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану.
Аби наша пам’ять про них була живою і дієвою.
Пам’ятаємо і будемо пам’ятати, належно шануючи та схиляючи голови у щирій скорботі за полеглими.
